IIІ.

Нині настає справжня Ера Інтелекту. Вартість інтелектуального продукту в міжнародному економічному обміні у 2000 році практично зрівнялася з вартістю товарної маси.

Інтелект нації становить вирішальну складову національного багатства, а оскільки він включає науку, знання, набутий досвід і культуру в широкому розумінні, то виступає головною продуктивною силою суспільства. Постінформаційна, або інтелектуально-технологічна революція вимагає розробки нової стратегії поступу України з урахуванням сучасних умов. Треба створити умови і механізми для ефективного перетворення інтелектуального потенціалу народу на інтелектуальний капітал.

Інтелектуальний капітал - це та частка інтелектуального потенціалу, який ефективно використовується у процесах соціально-економічного розвитку. Життя свідчить, що управлінські дії, грунтовані на прагненні наздогнати країни-лідери, копіюючи їх сучасну політичну й економічну моделі, хибні в самій своїй основі: той, хто наздоганяє, ніколи не наздожене.

Наздогнати може лише той, хто здатен, збагнувши світові тенденції, перейти від "траєкторії переслідування" до "руху на випередження". Такий тип руху передбачає стратегічну орієнтацію суспільства на нові технології у пріоритетних галузях виробництва та прогресивні засади соціальної організації.

Реформи мають відбуватися в магістральному руслі загальносвітових цивілізаційних процесів, але у межах історичного досвіду кожного народу. Поза цими межами матимемо суспільний розкол аж до самознищення народу. Кардинальне питання сьогодення: як незалежність України перетворити на джерело добробуту і гордості для всього нашого народу?

За умов інформаційної революції ХХІ століття вирішальним стає "знаковий простір" - ідеї, торгові марки, "смисли", патенти, ноу-хау тощо. Зараз суперництво світових "центрів сили" відбувається й вирішується не в царині "гарячих війн" і навіть не в сферах матеріального виробництва, а саме в інформаційному, "знаковому просторі", бо саме інформаційний продукт є головним експортним товаром.

Величезним капіталом України є її інтелектуальний потенціал. Він накопичувався століттями, має глибоке коріння в нації. Тож Україна може і має увійти в глобальну економіку як держава високих наукових досягнень, реалізувати національну ідею, яка народжується з історичних потреб нації. Динамічно адаптована до сучасних умов, конкретизована, зрозуміла й прийнятна для соціуму, вона стає найвищою метою.

Перший етап української національної ідеї пройдено - маємо суверенну державу. Але сама нація ще не усвідомила себе єдиною згуртованою політичною силою. Будь-яке соціологічне опитування засвідчує, що найбільше занепокоєння громадян України викликає зубожіння держави. Тому національна ідея в Україні набуває передусім економічного характеру - досягнення гідного рівня і якості життя. Від того, як поліпшиться життя у країні, залежить і виживання України як самостійної держави, і наше просування вперед. Ситуація ускладнюється тим, що ми маємо поєднати Дух, Інтелект, Культуру і Волю нації з економічним зростанням й екологічною безпекою.

Не полишаючи прагнень увійти до Європейського союзу, варто шукати й нові напрями, моделі й шляхи для якомога ефективнішого прояву інтелектуального, науково-технічного, ресурсного, транзитного потенціалу України.

Початок  Частина I  Частина II  Частина III  Частина IV  Частина V