IІ.

Нині у світі склалася нова ситуація. Бурхливою є глобалізація численних процесів: економічних взаємовідносин, банківської справи, ціноутворення, які, подібно ланцюговій реакцій, "перекочуються" від регіону до регіону, відлунюючись у кожному кутку всіх континентів. Це ж стосується гуманітарної і соціальної сфер.

Поряд із позитивними зрушеннями, стрімко зростає спекулятивний капітал миттєвої дії, який над усе прагне якомога більшої вигоди. Сучасні потужні транснаціональні компанії, які його презентують, нерідко поводяться як самостійна сила, що відірвалася від національної пуповини і є нетерпимою до національних особливостей, а отже й до суверенітету країн.

Україна, як і кожна держава, що піклується про своє державницьке й національне майбутнє у глобальній економіці, насамперед має чітко визначити власну модель входження у світове співтовариство, вміло використовуючи свої природні, географічні, історичні й транзитні переваги і можливості.

Україні поталанило з її геополітичним розташуванням у центрі Європи на перетині різновекторних шляхів. Але водночас у реальній системі світової економіки ніхто не очікує на нас з розкритими обіймами - кожна розвинена держава давно має свою власну нішу, і суперництво між ними дедалі посилюється. Нас радо візьмуть у ролі сировинного придатку або країни з дешевою робочою силою, куди скидаються неякісні, застарілі товари, часто-густо ще й екологічно небезпечні. І така тенденція вже доволі відчутна.

Україна чітко заявила про свою європейську орієнтацію, про прагнення залучитися до європейської економіки. Однак перешкодою цьому є подвійний стандарт вимог. Насамперед від неї вимагають відкрити шлюзи для товарів із Заходу, що аж ніяк не сприяє активізації вітчизняних виробників, негативно позначаючись на зростанні темпів нашої економіки й гальмуючи входження України до світового економічного простору

Тому нині в контексті конкретнішого визначення місця й ролі України в процесах глобалізації важливим є вибір пріоритетів, здатних вивести нас у світ широкий. Це космічні розробки, програмне забезпечення, високі технології, літако- і суднобудування, військова техніка. Відродження села на новій основі, безперечно, дозволить не лише задоволення власних потреб, а й ширший вихід з вітчизняною продукцією на світовий ринок.

Величезним капіталом України є її інтелектуальний потенціал. Він накопичувався століттями, має глибоке коріння в нації. Тож Україна може і має увійти в глобальну економіку як держава високих наукових досягнень, реалізувати національну ідею, яка народжується з історичних потреб нації. Динамічно адаптована до сучасних умов, конкретизована, зрозуміла й прийнятна для соціуму, вона стає найвищою метою.

Перший етап української національної ідеї пройдено - маємо суверенну державу. Але сама нація ще не усвідомила себе єдиною згуртованою політичною силою. Будь-яке соціологічне опитування засвідчує, що найбільше занепокоєння громадян України викликає зубожіння держави. Тому національна ідея в Україні набуває передусім економічного характеру - досягнення гідного рівня і якості життя. Від того, як поліпшиться життя у країні, залежить і виживання України як самостійної держави, і наше просування вперед. Ситуація ускладнюється тим, що ми маємо поєднати Дух, Інтелект, Культуру і Волю нації з економічним зростанням й екологічною безпекою.

Не полишаючи прагнень увійти до Європейського союзу, варто шукати й нові напрями, моделі й шляхи для якомога ефективнішого прояву інтелектуального, науково-технічного, ресурсного, транзитного потенціалу України.

Початок  Частина I  Частина II  Частина III  Частина IV  Частина V